Через велике завантаження на виробництві я практично закинув експерементувати з друком. А якщо бути повністю чесним, я взагалі не друкував і тривало таке неподобство близько півроку. І ось я вирішив розім’ятися, для чого зібрав свій старенький дерев'яний ультімейкер додому, де мене точно не наздоженуть мітинги, закупівлі, бухгалтерія та інші принади роботи. Попередньо я попросив своїх друзів з 3DESys перевірити і гарненько налаштувати принтер (що я категорично не люблю робити сам), що вони і зробили. Я набрав з виробництва різного філамента та приніс все це до дому. Дружина була рада, дитина в захваті.
До цього моменту в мене накопичилося багато спостережень та ідей, які я хотів перевірити на практиці. Після серії експериментів я зробив для себе кілька висновків і сподіваюсь, що вони будуть корисні для вас також.
- Підготуйте матеріал. Про це говорилося і писалося багато і повсюдно. Всі вже знають, що краще матеріал просушити і зберігати у вакуумній упаковці. Але я хотів би додати одну деталь - матеріал в самому процесі друку повинен бути нагрітим. Ідеальна температура - та, при якій його сушили. Краще спиратися на характеристики виробника первинного матеріалу. Крім сухого філамента ви також отримаєте можливість прискорити друк без втрати якості.
- 100% заповнення - вирішення багатьох проблем. Це must have для друку функціональних деталей, але буде й не зайвим для друку прототипів, декору і всього, що просто стоїть на поличці для краси. По-перше, це знову питання горезвісної адгезії. При повному заповненні вона краще, в рази краще. По-друге, якщо ми говоримо про функціональні деталі, то деталь матиме всі заявлені фізико-технічні властивості. Скажу більше - малюнок заповнення ніяк не розрахований з точки зору сил, що діють на модель. Ну, тобто він просто зроблений так, щоб витрачати менше матеріалу. У третіх - усадка. Це така шкідлива штука, з якої ми намагаємося боротися, але завжди бачимо її тільки зовні деталі. А при неповному заповненні усадка є і всередині моделі, що однозначно псує її властивості.
- Додайте температуру. І не бійтеся цього, більшість термопластів мають широкий діапазон так званих робочих температур. Я, наприклад, ставлю температури близько до верхньої межи, заявленої виробником, і при експериментах намагаюся навіть завищувати. Що ми отримаємо? Знову ж банальну адгезію. Нижні шари будуть остигати повільніше, верхній шар буде лягати на більш гарячий шар, що сприятиме кращій адгезії. Але обов'язково пам'ятати, що таки є температура, при якій конкретний матеріал буде втрачати свої властивості.
- Плинність. Це реальний параметр матеріалу, граючись з яким ви зможете отримати кращу адгезію (так, знову вона). Справа вся в тому, що більшість філамента робиться з екструзійного матеріалу, який має низьку плинність. Низька плинність важлива для екструзії, щоб отримати якісний филамент. Але у друці плинність працює по-іншому - чим плинне матеріал, тим він краще прилипає. Ось тут і варто підняти температуру і додати плинності, щоб бути впевненим, що шар буде добре себе почувати на своєму місці. Добре подивитися на різницю в плинності для матеріалів в класичному виробництві (екструзія і лиття).
- Закрийте свій принтер. В ідеалі підтримувати температуру в камері на рівні температури столу. Але для початку просто закрийте область друку. Тут мова знову про адгезії - маючи більш високі температури, модель буде остигати повільніше, буде менше усадок, спікання шарів набагато вище, ніж при звичайних режимах. При закритій камері так само буде спостерігатися ефект, коли на вже готової моделі буде поліпшуватися адгезія між шарами. По суті це як етап постобробки для поліпшення фізико-механічних властивостей надрукованої моделі. Перебуваючи під дією температури шари будуть продовжувати спекатися, тобто буде поліпшуватися міжслойова адгезія вже на надрукованій частини моделі. До речі можна спробувати готову модель прогріти, за принципом підготовки матеріалу для друку - це теж поліпшить властивості надрукованій моделі.
- Експерименти з ретрактом. Я знаю людей, які відмінно впоралися з ретрактом, і можуть похвалитися відмінною якістю друку кількох деталей одночасно. Буду чесний - я не належу до таких людей. Тому або треба багато експериментувати з ретрактом, або друкувати одну модель за один раз. Тоді отримати відмінну якість моделі набагато простіше. Так, є моделі, де без ретракту не обійтися. Тут доведеться експериментувати, щоб не займатися довгою постобробкой. Але в разі вибору друкувати одну модель або відразу дві або більше - я обираю одну.
- Експерименти з підтримками. Можу з упевненістю заявити, якщо ви займаєтеся комерційним друкуванням, підтримки потрібно друкувати ПВА (або ПК, але там теж не так просто їх прибрати). Все інше тягне за собою постобробку, і не завжди успішну. Товарний вигляд псується, очікування не виправдовуються, з'являється багато нових постів, що 3D друк нікуди не годиться.
